Петро Порошенко в плакатах – фігура очікування…

 

Плакатний образ нового Президента України поки що нейтрально-негативний. Більше нейтральний. Він ще ніяк себе не проявив на загальнодержавному політичному рівні. Це фігура очікування. Від нього чекають стабілізації: рішучого припинення війни, повернення бездарно втрачених земель, економічного розвитку…

Завдання прості і в той же час, фантастично складні. Добре, що у нас є легітимний Президент і гарно, що не Юля. Все інше – нюанси.

Порошенко створив потужну виробничу бізнес-імперію, яку зберіг і розвинув при різних політичних режимах. Ревниво опікується 5 каналом, який не зважаючи на всі недоліки, є основним рупором гласності, підтримуючи демократичні процеси.

Петро Порошенко має гарну освіту, першокласний управлінський досвід, потужні міжнародні контакти. Вміє домовлятися і розрулювати конфліктні ситуації. Можливо саме за це його і обрали хитрі українці. Ні воювати, ні мерзнути, ні голодати незрозуміло через що, вони не хочуть. Сподіваються, що кручений Порох зможе переконати хворобливого Путіна від..чепитися від України.

А це значить спокій на Донбасі і поступове повернення Криму. В ідеалі…

Захід, в особах основних світових лідерів, Порошенка визнав і обрав давно, лише отримавши підтвердження українського народу. Тут співпало. Залишився Путін і прозомбована ним Росія, враховуючи довжину кордону, Крим, енергоресури – головна проблема нового Президента України.

Буде важко всім нам. Президенту – найбільше. Тому, треба відсунути образи, амбіції, революційний запал, сконцентруватися і підтримати. Інакше просто втратимо державу. Крим і Донбас – наочний приклад.

Отже, все гарне підтримуємо, помилки окреслюємо, невірні рішення спокійно критикуємо, підказуючи вихід. В принципі, нічого більшого нам і не залишається.

Головне – стабілізація. Донбас, економіка. Можливо, наступні вибори відбудуться скоро. Нині – зберегти Україну! Все інше – подолаємо.

…З десяток років тому, я приятелював з розумним чоловіком, що був тоді  помічником молодого депутата Порошенка. Стояли в кулуарах парламенту, гомоніли. Підійшов Петро. Виявилося, що ми народилися в один день – 26 вересня! Він 1965, я 1966. І мій син теж, 26 вересня! Посміялися. Домовилися колись відзначити – після перемоги… Хоча, я голосував за Ольгу Богомолець…

Україна обрала Президента. Очікує добрих змін. Всі на це працюють. Удачі!

А підбірка народних плакатів про кандидата, а нині вже фактично Президента, залишається в фондах Музею плакату України. Відчуваємо, найближчим часом їх буде значно більше.

Хай буде більше гумору!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату при журналі “Музеї України”

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s