Київські етюди Василя Легкого

 

Всі ми живемо у вирі часу, у житті, де химерно переплітається минуле з майбутнім, де є такі речі, що дають нам наснагу протягом усього життя – це краса рідної землі, її мальовнича природа та чудові люди, які всіма силами оберігають навколишню красу, передають свою закоханість у наш мальовничий край нащадкам. Так і у роботах Василя Легкого  виринають різноманітні образи – краєвиди зі старими вербами, золотоверхі Київські церкви, старенькі хати і навіть образ сучасного кобзаря-лірника.

Василь Легкий народився у Києві в 1981 році. Закінчив видавничо-поліграфічний факультет НТУУ «КПІ» за спеціальністю художник-графік. Нині – майстер-викладач літографської майстерні Національної художньої академії мистецтв і архітектури у м. Києві. Митець працює у різноманітних жанрах художньої творчості: скульптура, олійний живопис, акварель, графіка (зокрема літографія).

Роботи Василя Легкого були представлені на всеукраїнських та персональних виставках у Києві, Фастові, Чернігові та інших містах України, і сама Україна своїм багатим колоритом та глибиною історії надихає митця для створення нових робіт.

У роботах Василя Легкого  ви побачите древні храми і затишні парки, краєвиди Фастівщині,  де на пагорбах понад річкою Стугна досі знаходять пам’ятки  трипільської доби. Побачите справжні козацьку церкву, Покровську церкву (Церкву Палія), яка дивом залишилася у місті Фастові, і зазирнете до Національного музею архітектури та побуту України (м.Київ, с.Пирогів), де зберігаються справжні скарби народної архітектури.

Художник, споглядаючи образи та символи відтворені у вишивці, у писанкарстві та у розписах  на склі, глибоко сприйняв народну естетику.

Для акварелей цього автора характерна кольорова мозаїчність, що відображає красу й багатоманітність  навколишнього світу. Лінії та фактури у роботах митця поєднуються за особливими законами гармонії, створюючи своєрідну авторську «структуру Всесвіту», наводять на асоціацію зі снами. Живопис Василя Легкого сповнений сонячного світла, що мережить поміж зеленого листя, відбивається від блакитних озер, грає на банях церков. Цей живопис зберігає тонкі нюанси кольору, побачені і збережені художником в моменти творчого злету і натхнення.

Мирослава Татарчук, старший  науковий співробітник Національного музею народної архітектури та побуту України.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s