Де золото НКВД із Західної України?

Цю тему чомусь старанно обходять в пресі. Говорять про репресії, депортації, розстріли. Забувають важливе поняття – КОНФІСКАЦІЇ! Тут і досі відчувається вправна рука шулерів КГБ, які навчилися віртуозно дозувати інформацію, майстерно відволікаючи увагу від ключових моментів. А масове пограбування західноукраїнських земель почалося відразу після приходу туди сталінських “визволителів”.

Тодішня модель “розвинутого соціалізму” не передбачала існування приватної власності, банківських накопичень, родинних цінностей, нерухомості, землі. Всі “надлишки” рішуче забиралися до бездонних “закромів” СРСР. Пік того захопливого процесу припав на 1940-41 роки.
Окрема тема – тиха конфіскація цінностей з католицьких, православних, іудейських храмів…

Було заарештовано більшість заможних, успішних людей. Їх родини відправили до Сибіру. Цінності і майно конфіскували. Уявляєте той масштаб і вартість вилученого?!

Аналізуємо факти. Всі конфісковані у “ворогів народу” Західної України цінності, а це, як правило, золото, срібло, прикраси, діаманти, витвори мистецтва спершу доставлялися у відділок НКВС СРСР, детально описувалися і передавалися на зберігання у відділок Держбанку СРСР для зберігання. Певна частина тих скарбів, вилучених у 1940 році, була відправлена до Києва і Москви. А от те, що конфіскували з січня до липня 1941 року, на момент початку війни 22 червня, зберігалося в установах Держбанку у всіх крупних містах Західної України.

Якщо уявити вартість тих речей у сучасних цінах – отримаємо мільярди. Не враховуючи мистецької цінності! Адже, було чимало шедеврів світового рівня!

Ви знаєте багато досліджень і розслідувань цієї стратегічно цікавої теми? І досі гриф секретно. Більшість архівів у Москві. Переважна більшість документів була захоплена німцями, згоріла. Гігантські цінності, зосереджені у конторах Держбанку просто зникли. У хаосі перших днів війни, було не до них. Співробітників НКВС банально не вистачило для вирішення всіх проблем. Інших не допускали.

387780_1На виставку “Пам’ять землі” Музею плакатів України, директор НВФ “Танаїс” Василь Панасенко, приніс пару іржавих наручників. Їх знайшли цілу купу, ретельно закопаних поблизу міста Славута Хмельницької області. Дали коротке повідомлення на кількох сайтах. І почалося…

У Славуті був гігантський нацистський концтабір для радянських полонених. А до війни тут діяла тюрма НКВС на 1000 в’язнів. У 1940-41 роках, сюди доставляли особливо важливих арештантів з Тернопілля і Волині. Разом з вилученими у них цінностями, документами. Подалі від родичів, яким важко було туди дістатися. Після інтенсивних слідчих дій, декого відправляли до Києва. Когось розстрілювали, чи везли на Північ. Всі вилучені ювелірні вироби осідали в місцевому Держбанку.

Що діялося у тюрмі в перші тижні війни поки що не знаємо. Як невідома доля вмісту сейфів Держбанку. 7 липня 1941 року, гітлерівці увійшли до міста…

Сумнівно, що комусь вдалося прорватися.

Можна припустити, що більшість в’язнів тюрми були знищені. Когось відпустили.

Персонал тюрми і місцевого управління НКВС, згідно наказів, повинні були забезпечити евакуацію Держбанку. Що вони, ймовірно і зробили. Мабуть був автотранспорт. Однак, дуже швидко офіцери зрозуміли, що відступати нікуди. Німці вже були під Києвом. Спецгрупа зупинилася.

-Те, що в першу чергу співробітники НКВС повинні були позбавитися кайданів – зрозуміло. Адже, то прямий доказ їх злодіянь! – впевнений дослідник історії Володимир Бровко, – Не здивуюся, що вони намагалися вивезти кількох арештантів, яких довелося розстріляти, замаскувавши могилу. Припущень може бути багато. Якщо взяти за основу схованку наручників, то методично обшукуючи квадрат, можна знайти багато чого…

Теоретично, поруч можна знайти братську могилу арештантів. Неподалік – спалені документи, залізні ящики чи сейфи. Кинутий, швидше підірваний транспорт. Повинні бути залишки. Ось неподалік від того місця, де вони підірвали транспорт і можуть бути заховані цінності. Площа, десь десять квадратних кілометрів.

Сталося б диво, аби хтось з тієї групи, у формі НКВС зумів пробитися до своїх. У полон їх не брали… Місцина там лісиста…

Саме враховуючи ці фактори, у певних специфічних колах скарбошукачів і виник ажіотаж.

Дійсно, є великий шанс знайти скарб. А там може бути кілька сот кілограмів ювелірних прикрас, ще чогось цінного з храмів…

Ще раз даю уточнені координати. Хмельницька область. Місто Славута. Якесь село. Ліс… Недалеко дорога, можливо… Шукайте! Успіхів!

Де золото Західної України?

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

Advertisements

One thought on “Де золото НКВД із Західної України?

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s